Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Круподьорова Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
1. |
Іванова Т. С. Особливості глибинного культивування Ganoderma lucidum (Curtis) P. Karst. на хлібній крихті [Електронний ресурс] / Т. С. Іванова, Н. А. Бісько, Т. А. Круподьорова, В. Ю. Барштейн // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2012. - № 3. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2012_3_6
| 2. |
Круподьорова Т. А. Ріст Ganoderma applanatum (Pers.) Pat. І G. lucidum (Curtis) P. Karst. та синтез екзополісахаридів в умовах глибинного культивування [Електронний ресурс] / Т. А. Круподьорова // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 6. - С. 60-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_6_9
| 3. |
Круподьорова Т. А. Вплив температури на швидкість радіального росту та культурально-морфологічні особливості штамів лікарських грибів Ganoderma applanatum (Pers.: Wallr.) Pat та G. lucidum (Curt.: Fr) P. Kars [Електронний ресурс] / Т. А. Круподьорова, Н. А. Бісько // Український ботанічний журнал. - 2007. - Т. 64, № 6. - С. 875-884. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2007_64_6_12 Исследованы влияние различных значений температур (5, 12, 20, 28 и 32 <$E symbol Р>C) на скорость радиального роста на сусло-агаризованной среде и культурально-морфологические особенности мицелиальных колоний 13 штаммов G. applanatum и 27 - G. lucidum. Установлено, что температура значительно влияет на штаммовую вариабельность колоний по скорости радиального роста. Оптимальной температурой для роста большинства штаммов исследуемых видов была 28 <$E symbol Р>C , для остальных - 32 <$E symbol Р>C. Температурный режим от 20 до 32 <$E symbol Р>C не влиял на тип мицелиальних колоний 5-ти штаммов G. applanatum и 10 штаммов G. lucidum. Повышение температуры инкубирования культур до 28 и 32 <$E symbol Р>C изменяло тип мицелиальных колоний у 8-ми штаммов G. applanatum и 17-ти - G. lucidum.
| 4. |
Круподьорова Т. А. Антимікробна активність штамів Ganoderma applanatum (Pers.: Wallr.) Pat. та G. lucidum (Curt.: Fr.) P. Karst. в умовах глибинного культивування [Електронний ресурс] / Т. А. Круподьорова, Н. А. Бісько, Н. Л. Поєдинок, Н. Ю. Митропольська, Б. Ф. Васильева, О. В. Єфременкова // Український ботанічний журнал. - 2008. - Т. 65, № 4. - С. 590-595. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2008_65_4_14
| 5. |
Круподьорова Т. А. Культивування Pleurotus ostreatus (Jacq.) Kumm. на рослинних відходах [Електронний ресурс] / Т. А. Круподьорова, В. Ю. Барштейн, Л. В. Пещук, О. І. Гащук, Є. Є. Костенко // Biotechnologia Acta. - 2014. - Vol. 7, № 4. - С. 92-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2014_7_4_13 Мета роботи - вивчення впливу субстратів культивування (відходів агропромислового комплексу) на накопичення біомаси, амінокислотний склад, вміст полісахаридів та сорбційну здатність щодо важких металів біомаси їстівного гриба Pleurotus ostreatus. Досліджено можливості поверхневого культивування P. ostreatus на субстратах на основі відходів агропромислового комплексу, характерних для України. Інтенсивність накопичення біомаси (18 - 24,1 г/л) та високий рівень конверсії субстратів (33,3 - 44,6 %) показали перспективність для культивування нових субстратів - шротів зародків пшениці, амаранту (після CO2-екстракції) та макухи рапсу. Знайдено оптимальні концентрації відібраних субстратів: 70 г на 1 л дистильованої води - для шротів зародків пшениці та амаранту, 60 г/л - макухи рапсу. У гідролізаті біомаси гриба виявлено 17 амінокислот, із них 9 незамінних. Встановлено значний вплив субстратів культивування на кількісний склад амінокислот. Загальним для всіх зразків біомаси було переважання серед замінних амінокислот глютамінової та аспарагінової кислот, аргініну, серед незамінних - лейцину, лізину та цистину. Вміст ендополісахаридів у біомасі гриба та екзополісахаридів у культуральній рідині дещо різнився залежно від обраних субстратів. Сорбція важких металів біомасою P. ostreatus збільшувалась у ряду <$E roman {Hg sup 2+~<<~Pb sup 2+~<<~Cd sup 2+}>. Встановлено біологічну активність біомаси P. ostreatus як джерела важливих незамінних амінокислот та ендополісахаридів, а також сорбційну здатність щодо токсичних іонів Pb<^>2+, Cd<^>2+, Hg<^>2+, що є основою використання її як інгредієнта в складі функціональних продуктів харчування або продуктів спеціального призначення з метою підвищення їх поживної цінності та виведення з організму людини важких металів.
| 6. |
Круподьорова Т. А. Вплив температури інкубації на життєздатність вегетативного міцелію штамів Ganoderma applanatum (Pers.) Pat. і G. lucidum (Curtis) P. Karst. [Електронний ресурс] / Т. А. Круподьорова // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2011. - № 3. - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2011_3_9 Досліджено вплив високих температур інкубації на життєздатність вегетативного міцелію 40 штамів грибів роду Ganoderma. Виявлено штамову специфічність життєздатності вегетативного міцелію досліджених культур під час їх інкубації за температур 33 - 45 <$E symbol Р>C. Встановлено критичні температури росту вегетативного міцелію штамів G. applanatum і G. lucidum.
| 7. |
Борова М. М. Отримання квантових точок CdS з використанням гриба Pleurotus ostreatus [Електронний ресурс] / М. М. Борова, А. П. Науменко, Я. В. Пірко, Т. А. Круподьорова, А. І. Ємець, Я. Б. Блюм // Доповіді Національної академії наук України. - 2014. - № 2. - С. 153-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2014_2_26 Шляхом біологічного синтезу під час культивування міцелію гриба Pleurotus ostreatus з солями CdSO4 і Na2S одержано напівпровідникові наночастинки (квантові точки) CdS. За допомогою спектрального аналізу утворених частинок встановлено, що одержані піки поглинання та випромінювання є типовими для наночастинок CdS. Використовуючи метод просвічувальної електронної мікроскопії, продемонстровано, що квантові точки CdS утворюють щільні скупчення діаметром 40 - 70 нм. Розмір окремих наночастинок у межах цих скупчень становить 5 - 8 нм.
| 8. |
Іванова Т. С. Скринінг лікарських грибів при культивуванні на відходах харчової промисловості України [Електронний ресурс] / Т. С. Іванова, Т. А. Круподьорова, В. Ю. Барштейн, Г. П. Мегалінська // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 20 : Біологія. - 2012. - Вип. 4. - С. 113-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchb_020_2012_4_21
| 9. |
Зайченко Т. О. Антибактеріальні властивості деяких макроміцетів [Електронний ресурс] / Т. О. Зайченко, Т. А. Круподьорова, В. Ю. Барштейн, Н. В. Дехтяренко // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2017. - № 3. - С. 19-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2017_3_5 Постійне виникнення мультирезистентних до існуючих ліків форм збудників та їх нових видів, а також часта поява побічних ефектів від цих ліків спричиняють необхідність пошуку нових антибіотичних сполук, особливо антибіотиків природного походження (з рослин, грибів, мохів). Гриби є перспективним об'єктом досліджень завдяки продукуванню різноманітних біологічно активних речовин. Мета дослідження - аналіз результатів досліджень антибактеріальних властивостей різних представників макроміцетів і визначення перспектив їх практичного застосування. Аналіз і узагальнення інформації щодо об'єктів і методик дослідження антибактеріальної активності макроміцетів. Серед макроміцетів значна увага приділена базидіоміцетам, особливо видам родів Agaricus, Ganoderma, Lentinus, Phellinus, Pleurotus, Polyporus, Trametes. На практиці використовують як плодові тіла, біомасу і культуральну рідину макроміцетів, так і виділені з них антибіотичні речовини. Зважаючи на це, перевага надається їстівним видам грибів (Agaricus sp., Pleurotus sp. і Lentinus sp.). Висновки: з урахуванням диверсифікованості досліджень, пов'язаних із пошуком антибактеріальних властивостей грибів, отримані дані щодо антибіотичної активності дещо складно піддаються узагальненню. Вивчення антибактеріальної активності, механізмів дії є особливо актуальним і перспективним напрямом досліджень антибактеріальних сполук, виявлених у макроміцетах, для подальшого впровадження антибактеріальних препаратів та/чи компонентів на основі культуральної рідини, міцелію і плодових тіл грибів.
| 10. |
Попович В. П. Вивчення оптимальної технології культивування біомаси flammulina velutipes [Електронний ресурс] / В. П. Попович, Н. А. Бісько, Т. А. Круподьорова, Н. О. Козіко, T. А. Буткевич // Фармацевтичний часопис. - 2014. - № 1. - С. 89-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2014_1_19
| 11. |
Круподьорова Т. А. Антагоністична активність макроміцетів проти Mucor sp. IFBG 139 [Електронний ресурс] / Т. А. Круподьорова, В. Ю. Барштейн // Мікробіологія і біотехнологія. - 2019. - № 2. - С. 65-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2019_2_8 Мета дослідження - провести скринінг макроміцетів на здатність проявляти антагоністичну активність проти мікроміцета Mucor sp. IFBG 139. Антагоністичну активність представників 30 видів макроміцетів щодо Mucor sp. IFBG 139 визначали за допомогою методу подвійних культур. З'ясовано, що досліджені макроміцети проявили незначну антагоністичну активність щодо обраного штаму Mucor sp. IFBG 139. Встановлено, що Mucor sp. IFBG 139 пригнічує ряд видів макроміцетів: спокійне наростання щодо 4 видів, часткове - 11 видів та повне - 9 видів. Для певних видів виявлено взаємний антагонізм, пригнічення макроміцетів варіювалося від 38,9 до 51,1 % і мікроміцета - від 54,4 до 77,7 %. Взаємне гальмування росту колоній за контакту виявлено для 5 базидієвих видів: Crinipellis schevczenkoi, Fomitopsis pinicola (однаковий рівень пригнічення), Ganoderma applanatum, Laetiporus sulphurеus, Lyophyllum shimeji та аскомікотового виду Ophiocordyceps sinensis. Висновки: результати проведених досліджень поповнюють відомості про антагоністичні властивості грибів. Максимальний індекс пригнічення росту Mucor sp. IFBG 139 встановлено за сумісного культивування з F. pinicola. Гриб Lentinula edodes здатний пригнічувати ріст дослідженого мікроміцета, продукуючи метаболіти з антифунгальною дією щодо Mucor sp. IFBG 139. Ці два види ксилотрофних базидієвих грибів можуть бути біотехнологічними об'єктами для подальших досліджень з метою вивчення їх антифунгальних речовин й розробки потенційно ефективної фунгіцидної продукції.
|
|
|